Середа, 21.02.2018, 18:20
Вітаю Вас Гість | RSS

Стародубівська ЗОШ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

Мета уроку

1. Освітня мета уроку:

- забезпечити засвоєння (розуміння, поглиблення, розширення, узагальнення, систематизацію, повторення, закріплення, застосування) основних математичних знань: понять та їх визначень, властивостей, законів, правил, формул, методів (вирішення завдань і вправ, докази теорем) і т.д .

- забезпечити оволодіння (міцне засвоєння, закріплення, відпрацювання до автоматизму, самостійне перебування алгоритму розв'язання задач) математичними вміннями і навичками: раціональних обчислень, оцінки результатів, вимірювання, побудови, тотожних перетворень, рішення рівнянь, нерівностей, їх систем, побудови та читання графіків функцій, розв'язання прикладних задач, докази, роботи з таблицями,обчислювальними і вимірювальними приладами;

- формувати загальнонавчальні вміння і навички (продовжити формування, закріпити), тобто вміння:

- планувати свою роботу, порядок обчислень, вирішення завдань, доказів, побудов і т.д.;

- працювати з навчальною математичною літературою (самостійно визначати мету читання, виділяти головне в тексті, розбиратися в змісті, виконувати запропоновані в тексті завдання, використовувати таблиці, довідники, представляти утримання в схематичне формі,ставити до тексту запитання і відповідати на них, використовувати додаткову літературу,систематизувати інформацію);

- послідовно, лаконічно, доказово вести математичні міркування;

- символічно записувати математичні вирази під диктовку;

- фіксувати у зошиті пояснення вчителя і відповіді товаришів, використовуючи різні форми запису;

- самостійно перевіряти засвоєння матеріалу (контрольними питаннями, переказом, виконанням завдань), правильності виконання вправ, рішення задач (ходу рішення, результату) і т.д.

- проконтролювати ступінь засвоєння знань, умінь і навичок по темі.

2. Розвиваюча мета уроку.

Основні напрямки розвиваючої мети:

а) Формувати розумові вміння:

- виділяти головне, істотне в досліджуваному матеріалі (суттєві ознаки математичних понять, основні властивості геометричних фігур і т.д.);

- порівнювати подібні поняття, способи математичних доказів, висновків, виявляти аналогії, розкривати загальне і особливе, встановлювати закономірності в математичних залежностях;

- аналізувати (умова задачі, хід рішення і т.д.);

- самостійно робити висновки з теми;

- систематизувати, встановлювати зв'язки раніше вивченого з новим.

б) Формувати логічні вміння:

- виводити слідства тверджень;

- здійснювати доказові міркування;

- освоювати логічну структуру змісту і вміння логічно викладати думки;

- розбиратися в структурі визначення понять;

- встановлювати відносини істинності і хибності у висловлюваннях;

- проводити індуктивні і дедуктивні міркування.

в) Формувати вміння творчої діяльності учнів:

- формулювати гіпотези на основі спостережень, дослідів, аналізу навчального матеріалу;

- самостійно застосовувати знання до вирішення практичних завдань;

- використовувати евристичні прийоми, геометричну інтуїцію та інше при виконанні навчальних завдань.

г) Формувати якості мислення:

- гнучкість (прагнення до різних способів вирішення завдань, вміння перебудувати хід міркувань з прямого на зворотній, знайти незвичайний спосіб або відключитися від звичного способу розв'язання задачі);

- самостійність (прагнення самостійно проводити міркування, знайти своє рішення, робити власні висновки, ставити завдання і т.д.);

- критичність (прагнення до оцінки достовірності, реальності отриманих результатів при вирішенні завдань, до оцінки якості відповідей своїх товаришів);

- розвивати просторову уяву;

- розвивати систематичність і послідовність мислення.

При визначенні розвиваючої мети уроку слід врахувати:

а) характер викладу теоретичного матеріалу (індуктивний, дедуктивний);

б) розвиваючі можливості завдань і вправ;

в) вибір методів викладу (репродуктивні, репродуктивно-пошукові, пошукові);

г) рівень розвитку класу, окремих учнів (у процесі педпрактики).

3. Виховна мета уроку.

Постановка виховної мети вивчення теми здійснюється в руслі цілісного підходу до процесу становлення особистості і охоплює всі основні сторони виховання учнів:

- моральне виховання (усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей перед класовими і груповими;формування таких якостей особистості, як відповідність, організованість, дисциплінованість, обов'язок, честь, гідність, порядність, скромність, правдивість та ін);

- трудове виховання (сумлінне ставлення до праці, культура і дисципліна праці, ініціатива і творчість у праці, підприємливість і діловитість, повагу до людей праці, готовність до вільного вибору професії та ін..);

- економічне виховання (формування економічного усвідомленого ставлення до природнього середовища, до труду, до шкільного майна, до особистих речей; вміння зіставляти особисті потреби з економічними можливостями їх задоволення; раціональна організація бюджета часу;бережливе ставлення до власності тощо);

- екологічне виховання (розуміння цінності природи як першоджерела матеріальних і духовних сил суспільства і кожної людини; відповідальне ставлення до природнього середовища тощо);

- правове виховання (готовність до свідомого дотримання правових норм, повага до законів і готовність виконувати закріплені в них вимоги);

- естетичне виховання (викликати захоплення внутрішньою красою математики: стрункістю, спільністю і доказовістю її положень; досконалістю мови; непохитністю висновків; корисністю; оригінальністю і витонченістю вирішення завдань і докази теорем. Виховувати почуття краси: естетикою креслень, малюнків, схем; елементами математики в естетиці природи (симетрія, періодичність). Викликати здивування: незвичайним рішенням, доказом; парадоксальністю, новизною математичних фактів і теорій; математичними мотивами у художній літературі; незвичайними історико-математичними фактами);

- фізичне виховання (сприяти нормальному фізичному розвитку, зміцнення здоров'я, підтримання на високому рівні загальної працездатності для навчання та ін.)

- політичне виховання (виховувати патріотизм: формувати гордість за досягнення вітчизняних вчених-математиків і вітчизняної математичної школи; показувати приклади захопленості математикою видних політичних діячів)

- формувати світогляд (правильні уявлення), пов'язані з:

- природою математики та її об'єктів, джерелами її виникнення (реальний світ, практичні потреби людей), етапами і причинами розвитку математичних знань (потреби практики, протиріччя в математиці);

- сутністю і специфікою математичних методів як наукових методів пізнання;

- місцем математики в системі наук;

- роллю математики в науці, техніці, виробництві; у дослідженні закономірностей реального світу, у вирішенні практичних завдань;

- умовами застосовності математичних понять;

- історією розвитку математики, досягненнями вітчизняної математичної школи, життям та діяльністю відомих учених-математиків;

- відображенням у математичних поняттях і їх властивості реальних предметів, процесів;

- спільністю математичних абстракцій, спільністю відображення матеріального світу в математичних поняттях, описом процесів і явищ математичними формулами, рівняннями і т.д.;

- особливостями відображення дійсності в математичних закономірностях;

- умовами і причинами, що викликали появу тих чи інших понять, що дали поштовх розвитку різних галузей математики;

- методологічною сутністю понять в математиці (пояснення, обгрунтування, доказ, аксіома, теорема, істина).

Ключовим компонентом класно-урочної форми організації навчання є урок - така форма навчання, за якої навчальні заняття проводяться вчителем із групою учнів постійного складу, одного віку й рівня підготовленості протягом точно встановленого часу, за сталим розкладом.

Загальні вимоги до уроку такі:

- проведення уроку на основі сучасних наукових досягнень, передового педагогічного досвіду, закономірностей навчального процесу;

- проведення уроку на основі методик гуманних дидактичних концепцій;

- особистісна спрямованість, тобто забезпечення учням умов для самореалізації та ефективної навчально-пізнавальної діяльності з урахуванням їхніх інтересів, потреб, нахилів, здібностей та життєвих настанов;

- оптимальне поєднання і системна реалізація на уроці дидактичних принципів.

Окрім цього, кожен урок має сприяти ефективній реалізації основних функцій дидактичного процесу - освітньої, розвиткової, виховної та самовдосконалення.

Виховні вимоги до уроку:

- формування і розвиток в учнів національної свідомості, самосвідомості та ментальності, провідних рис громадянина своєї держави;

- формування в учнів високої духовності, підвалину якої мають становити загальнолюдські, національні та професійні цінності, широка моральна, правова, екологічна, політична, художньо-естетична й фізична культура;

- формування і розвиток в учнів активної життєвої настанови, допомога в само актуалізації та самореалізації у навчальному процесі та майбутній професійній діяльності;

- вміле поєднання дидактичних, розвиткових і виховних завдань кожного уроку та їх творче спрямування на формування і розвиток всебічно і гармонійно розвиненої особистості;

Розвиткові вимоги до уроку:

- спрямованість кожного уроку на максимальний розвиток духовних, інтелектуальних, фізичних і творчих здібностей кожного учня, його провідних психічних рис;

- направленість кожного уроку на «зону найближчого розвитку» учня та її творче проектування і реалізація;

- проведення занять з урахуванням індивідуально-психічних особливостей кожного учня та активна допомога, в його самовдосконаленні тощо.

Дидактичні вимоги до уроку:

- чітке визначення освітніх завдань кожного уроку;

- оптимальне визначення змістового компонента кожного уроку з урахуванням особистісної спрямованості навчально-виховного процесу;

- широке використання методів, прийомів і способів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів та їхнього творчого розвитку;

Крім зазначених, обов'язково слід мати на увазі й інші вимоги до уроку:

- організаційні (чіткість, раціональне використання часу, обладнання, дисципліна тощо);

- управлінські (цілеспрямованість, оперативність, конкретність, стиль управління тощо);

- санітарно-гігієнічні (температура, освітленість, працездатність, перевтома тощо);

- етичні (рішучість, вимогливість, принциповість, справедливість, тактовність тощо);

- психологічні (врахування індивідуально-психічних особливостей учнів, психічного стану учнів і вчителя, настрою вчителя та ін.) тощо.

Сьогодні акцентують увагу на таких вимогах до уроку:

- на уроці повинна працювати кожна дитина;

- вчити треба на уроці.

Сьогодні урок оцінюють за критеріями:

- 75 % - працюють діти

- 25%- вчитель (регулює, організовує, допомагає).

Процес навчання - це цілеспрямована взаємодія викладача і учнів.

Урок – це форма організації навчання, за якої навчання проводить учитель з групою учнів постійного складу одного віку і рівня підготовки.

Основні риси уроку:

- постійний склад учнів;

- певна часова регламентація (45 хв.);

- сталий розклад і обов’язковість відвідування;

- всі вивчають на уроці один і той же матеріал;

- всією роботою керує вчитель.

Сучасний урок дає можливість для навчання і виховання учнів.

Негативні сторони уроку:

- не можна враховувати індивідуальні особливості всіх дітей;

- не легко організовувати продуктивну, самостійну роботу учнів;

- існує тенденція до шаблонності.

Основний вид діяльності – слухання.

Типологія уроку (у дидактиці існує кілька підходів до уроків залежно від ознак):

- за способом проведення (лекція, бесіда, диспути, самостійна робота учнів та ін.)

- за станом навчальної діяльності (вступні уроки, урок формування понять, урок повторення та ін.)

Найбільш вдала класифікація за дидактичною метою:

1.Урок засвоєння нового матеріалу.

2. Урок формування вмінь та навичок.

3. Урок застосування знань, вмінь, навичок.

4. Урок повторення, узагальнення та систематизації.

5. Урок контролю та оцінки, корекції знань, вмінь, навичок.

6. Комбінований.

Структура – означає взаємо розташування і зв’язок складових частин, які називаються структурними елементами. Поєднання структурних елементів визначає мету уроку і обрані способи досягнення мети, тобто методами. Кожен тип уроку має свою структуру.

Частини уроку:

1.Організаційна – настроїти клас на роботу і перевірити готовність учнів до роботи (1-3 хв.).

2. Основна частина.

3. Закінчення уроку, яке обов’язково відбувається за вказівкою вчителя.

Структура комбінованого уроку:

1.Організаційна частина.

2.Перевірка домашнього завдання.

3.Вивчення нового матеріалу.

4.Закріплення вивченого матеріалу.

5.Домашнє завдання (учні записують дати, інструктаж).

6.Закінчення уроку.

Крім типів уроків є ще види конкретних типів. Види уроків визначаються методом досягнення мети. Вид кіно – урок – тип контролю і корекції знань вивченого нового матеріалу.

Видів уроків багато, але кожен з них можна віднести до певного типу. Цікаві для теорії і практики нестандартні уроки, вони підвищують інтерес у учнів до навчання і сприяють оптимальному розвитку і вихованню учнів.

Нестандартні уроки це:

- інтегровані уроки, на яких матеріал подається блоками;

- міжпреметні уроки;

- театралізовані (з літератури);

- урок з різновіковим складом учнів, передбачають подання блоками матеріалу, який за програмою вивчається у різних класах (семінари, факультативи, екскурсії).

Категорія: Мої статті | Додав: Nаталія (24.03.2011)
Переглядів: 19618 | Рейтинг: 2.3/3
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2018
Зробити безкоштовний сайт з uCoz